Програма розрахована на вивчення основ інформатики у вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації , які здійснюють  підготовку  на основі базової  загальної  середньої освіти .

Дана програма була складена на основі навчальної програми інформатики для учнів старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту), враховуючи інтеграцію цієї програми у програму нормативної дисципліни циклу математичної та природничо-наукової підготовки молодшого спеціаліста. Автори програми виходили з припущення, що у 9 класі основної школи вже вивчали інформатику за програмою І.О. Завадського, Ю.О. Дорошенка та Ж.В. Потапової. На навчання дисципліни відводиться 80 годин.

Мета і завдання навчання інформатики

Метою курсу є формування у студентів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних комп'ютерно-інформаційних технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування у студентів основ інформаційної культури та інформатично-комунікативної компетентності.

Завданнями курсу є:

  • формування в студентів бази знань, умінь і навичок, необхідних для кваліфікованого та ефективного використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-пізнавальній діяльності та повсякденному житті;
  • розвиток в студентів уміння самостійно опановувати та раціонально використовувати програмні засоби різного призначення, цілеспрямовано шукати й систематизувати інформацію, використовувати електронні засоби обміну даними;
  • формування в студентів уміння застосовувати інформаційно-комунікаційні технології з метою ефективного розв’язання різноманітних завдань щодо отримання, обробки, збереження, подання інформації, які пов’язані з майбутньою професійною діяльністю в умовах інформаційного суспільства.

Структура навчальної програми

Навчальна програма складається з:

  • пояснювальної записки, де визначено мету та завдання навчання основ інформатики, охарактеризовано структуру навчальної програми, вказано особливості організації навчання основ інформатики у ВНЗ І-ІІ р.а. , критерії оцінювання навчальних досягнень, а також наведено рекомендації щодо викладання навчального матеріалу за програмою, орієнтовний перелік програмного забезпечення, орієнтовний розподіл навчальних годин на вивчення розділів програми;
  • змісту навчального матеріалу та вимог щодо рівня навчальних досягнень студентів;
  • перелік рекомендованої навчальної літератури;
  • перелік методичної літератури.

Особливості організації навчання основ інформатики у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації

Система знань, умінь та навичок, яких має набути студент , що успішно навчається за програмою, є базовою і тому всі теми курсу мають викладатися у всіх  навчальних закладах.

Водночас кількість навчального часу, що відводиться на вивчення тієї чи іншої теми, може бути скорегована залежно від особливостей того чи іншого напряму підготовки. Наприклад, у закладах суспільного-гуманітарного та філологічного напрямів теми «Текстовий процесор» та «Програмні засоби навчального призначення» можуть бути розширені за рахунок тем «Основи структурного програмування» та «Аналіз даних у середовищі табличного процесора», а для закладів напряму комп’ютерних наук - навпаки. У закладах художньо-естетичного профілю може бути суттєво розширена тема «Комп’ютерна графіка», проте значно скороченою кількість навчальних годин з тем «Основи структурного програмування», «Аналіз даних у середовищі табличного процесора», «Бази даних». Натомість у навчальних закладах економічного профілю для вивчення теми «Аналіз даних у середовищі табличного процесора» слід виділити більше навчальних годин, ніж це передбачено програмою, оскільки саме аналіз даних в електронних таблицях є базовою інформаційною технологією, яку у своїй професійній діяльності застосовує будь-який економіст. Це може бути зроблено за рахунок таких тем курсу як «Текстовий процесор» та «Обробка мультимедійної інформації».

У курсі є дві теми, навчальний зміст яких визначається профілем навчання: «Програмні засоби навчання профільного предмета» та «Спільна робота з документами. Розробка колективного проекту із використанням кількох інформаційних технологій». Наприклад, колективний проект у навчальних закладах історичного профілю може полягати в розробці веб-сайту, присвяченого певній історичній постаті, а в закладах економічного профілю — в аналізі показників економічної діяльності підприємства з використанням баз даних і електронних таблиць.

 Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

У наведеній нижче таблиці вказано критерії, за якими визначається рівень навчальних досягнень студента та відповідний бал. Слід вважати, що знання, уміння та навички студента відповідають певному рівню навчальних досягнень, якщо вони відповідають критерію, вказаному для цього рівня, та критеріям для всіх попередніх рівнів.

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень стедентів зоснов інформатики

І.  Початковий

1

Студент /студентка:

  • розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі;
  • знає і виконує правила техніки безпеки під час роботи з комп’ютерною технікою

2

Студент/студентка:

  • розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі та може фрагментарно відтворити знання про них

3

Студент/ студентка:

  • має фрагментарні знання незначного загального обсягу (менше половини навчального матеріалу) за відсутності сформованих умінь та навичок

ІІ.   Середній

4

Студент/студентка:

  • має початковий рівень знань, значну (більше половини) частину навчального матеріалу може відтворити;
  • виконує елементарне навчальне завдання із допомогою вчителя;
  • має елементарні навички роботи на комп'ютері

5

Студент /студентка:

  • може відтворити значну (більше половини) частину навчального матеріалу;
  • може з допомогою викладача відтворити значну частину навчального матеріалу;
  • має стійкі навички виконання елементарних дій з опрацювання даних на комп'ютері

6

Студент/студентка:

  • пояснює основні поняття навчального матеріалу;
  • може самостійно відтворити значну частину навчального матеріалу;
  • вміє за зразком виконати просте навчальне завдання;
  • має стійкі навички виконання основних дій з опрацювання даних на комп'ютері

ІІІ.   Достатній

7

Студент/студентка:

  • вміє застосовувати вивчений матеріал у стандартних ситуаціях;
  • може пояснити основні процеси, що відбуваються під час роботи інформаційної системи, та наводити власні приклади на підтвердження деяких тверджень;
  • вміє виконувати навчальні завдання передбачені програмою

8

Студент/студентка вміє:

  • аналізувати навчальний матеріал, в цілому самостійно застосовувати його на практиці;
  • контролювати власну діяльність;
  • самостійно виправляти вказані викладачем помилки;
  • самостійно визначати спосіб розв’язування навчальної задачі;
  • використовувати довідкові системи програмних засобів

9

Студент/студентка:

  • вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання на практиці;
  • вміє систематизувати і узагальнювати отримані відомості;
  • самостійно знаходить і виправляє допущені помилки;
  • може аргументовано обрати раціональний спосіб виконання навчального завдання;
  • використовує електронні засоби для пошуку потрібної інформації

 

IV.Високий

 

10

Студент/студентка:

  • володіє міцними знаннями, самостійно визначає проміжні етапи власної навчальної діяльності, аналізує нові факти, явища;
  • вміє самостійно знаходити додаткові відомості та  використовує їх для реалізації поставлених перед ним навчальних завдань, судження його логічні і достатньо обґрунтовані;
  • має сформовані навички керування інформаційними системами

11

Студент/студентка:

  • володіє узагальненими знаннями з предмета;
  • вміє планувати особисту навчальну діяльність, оцінювати результати власної практичної роботи;
  • вміє самостійно знаходити джерела різноманітних відомостей і використовувати їх відповідно до мети і завдань власної пізнавальної діяльності;
  • використовує набуті знання і вміння у нестандартних ситуаціях;
  • вміє виконувати завдання, які розширюють навчальну програму;
  • має стійкі навички керування інформаційними системами

12

Студент/студентка:

  • має стійкі системні знання та творчо їх використовує у процесі продуктивної діяльності;
  • вільно опановує та використовує нові інформаційні технології для поповнення власних знань та розв’язування задач;
  • має стійкі навички керування інформаційними системами в нестандартних ситуаціях

 

Рекомендації щодо викладання курсу за програмою

Виходячи з навчальної програми інформатики для учнів старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів, автори програми віддали перевагу послідовній моделі навчання перед концентричною: вивчення більшості інформаційних технологій не поділяється на кілька етапів, а відбувається в межах однієї групи. Закріплення вивченого матеріалу здійснюється завдяки змістовим зв’язкам між темами. Наприклад, знання та навички, набуті студентами під час вивчення теми «Комп’ютерна графіка», застосовуються під час навчання за темами «Комп’ютерні презентації та публікації» та «Створення, публікація і підтримка веб-ресурсів».

Слід зазначити, що автори не мали на меті догматизувати послідовність викладання матеріалу, усвідомлюючи, що змістові зв’язки між багатьма темами курсу є достатньо слабкими, а отже й стандартизація певного порядку їх вивчення є недоцільною. Викладач може змінювати порядок вивчення і обсяг тем курсу залежно від рівня підготовки студентів і технічного оснащення навчального закладу.

Водночас, змінюючи порядок тем курсу, викладач має дотримуватися таких принципів:

1)          Небажано змінювати порядок викладання підтем однієї теми (хоча, як зазначалося вище, відокремлювати у часі вивчення одних підтем від інших припустимо).

2)          Неприпустимо порушувати порядок викладання тем, між якими є суттєві змістові залежності. Такі залежності проілюстровані на рис. 1. Стрілка, спрямована від теми А до теми В, означає, що для успішного засвоєння теми В студент має засвоїти матеріал теми А. На рис.1 наведено всі теми курсу основ інформатики.

 

Рис. 1. Змістові залежності між темами курсу інформатики

Звернемо особливу увагу на зміст теми «Основи програмування». Підтема «Засоби візуальної розробки програм» передує підтемі «Основи структурного програмування», оскільки автори програми пропонують уникати використання штучних навчальних або застарілих середовищ програмування, що орієнтовані на відображення інформації у текстовому режимі. Всі розроблювані студентами програми мають відповідати принципам функціонування сучасного програмного забезпечення в середовищі операційної системи з графічним інтерфейсом. Досягти цього дозволяє використання єдиного середовища візуальної розробки програм, такого як Borland C++ Builder або  Borland Delphi або Microsoft Visual Studio, протягом всього навчання основам програмування.

Підкреслимо, що автори прагнули дотримуватися об’єктно-орієнтованої парадигми програмування, згідно з якою прототипом програми є не алго­ритм, а об’єктне середовище, кероване подіями. Цей підхід визначив послі­довність подання матеріалу в підтемі 5.1: лише після понять програми, об’єк­ту та події вводиться поняття алгоритму, як основи програмної логі­ки, що є однією зі складових програмного забезпечення.

Зауважимо також, що до теми «Основи програмування» не включено матеріал, який стосується обробки табличних величин, оскільки для досягнення мети курсу значно важливішим є набуття студентами вміння виконувати відповідні операції в середовищі табличного процесора (що забезпечується під час вивчення теми 6), а не за допомогою засобів мови програмування.

Програмою передбачено виконання 30 практичних робіт. Зміст майже всіх практичних робіт дібрано так, що їх тривалість має не перевищувати 25 хвилин (згідно з санітарними нормами щодо тривалості безперервної роботи за комп’ютером осіб даної вікової категорії). Проте окремі практичні роботи, наприклад «Розробка колективного проекту на основі кількох інформаційних технологій», за вказаний час виконати неможливо і тому їх слід поділяти на частини, що виконуються на різних уроках.

Викладач може самостійно добирати засоби подання теоретичного матеріалу (презентація, що відображається на екрані за допомогою мультимедійного проектора, презентація, що відтворюється на екранах студенських комп’ютерів, спільна робота студентів та викладачів над документом в середовищі локальної мережі тощо) і визначати форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті,  лабораторні роботи, тренувальні вправи, проектні роботи, практикуми). Оскільки на етапах актуалізації, мотивації та безпосереднього вивчення теоретичного матеріалу уроку студентам пропонується перегляд презентаційних матеріалів в електронному вигляді, методика проведення кожного уроку має бути ретельно опрацьована викладачем із урахуванням зазначених вище санітарних норм.

Вивчення більшості тем курсу має завершуватися тематичним оцінюванням. Проте, в тому випадку, коли вивчення окремих тем заплановано протягом 2–4  навчальних годин, тематичне оцінювання рекомендується проводити за кількома темами водночас. Зокрема доцільно поєднати оцінювання з тем 3 і 4. З іншого боку, під час вивчення найбільшої за обсягом навчального матеріалу теми, «Проектування і розробка програмного забезпечення», тематичне оцінювання варто проводити за підтемами. Форму проведення тематичних оцінювань викладач обирає самостійно: контрольні роботи, тестування, комплексні практичні роботи, захист навчальних проектів тощо.

Обов’язковими умовами навчання за програмою є наявність комп’ютерного класу та встановленого програмного забезпечення (орієнтовний перелік програм наведено нижче). Комп’ютерний клас має використовуватися на кожному занятті.

Бажаною умовою є наявність у навчальному закладі швидкісного каналу підключення до Інтернету (від 128 Кбіт/с). Якщо такого каналу не існує, то практичну частину тем «Електронна пошта», «Інтерактивне спілкування», «Навчання в Інтернеті», «Автоматизоване створення й публікація веб-ресурсів» можна скоротити (якщо підключення до Інтернету здійснюється виключно через комутовану телефонну лінію), сформулювати як завдання для самостійного навчання або оглядового вивчення, а також організувати роботу з імітаційним програмним забезпеченням (якщо навчальний заклад зовсім не підключено до Інтернету).

 

Орієнтовний перелік програмного забезпечення,
необхідного для успішного навчання за програмою курсу

 

Тип програмного забезпечення

Приклад програми

1

2

Операційна система з графічним інтерфейсом

Windows, Linux

Програма для роботи з електронною поштою

Outlook Express, The Bat

Веб-браузер

Internet Explorer, Opera

Текстовий процесор

MS Word

Векторний графічний редактор (можливо, вбудований у
середовище офісної програми)

MS Word, MS PowerPoint,

CorelDraw

Растровий графічний редактор

Paint, Photoshop

1

2

Табличний процесор

MS Excel

Середовище візуального програмування

Visual Studio,

Borland Delphi

Програма для обміну миттєвими повідомленнями

ICQ, Windows Messenger, Skype

Електронні посібники та мультимедійні курси з профільного предмету

ППЗ з реєстру МОН України

Електронні словники та програми перекладачі

Lingvo, Prompt, Плай, Рута

Програма для запису інформації на оптичні носії

Nero

Архіватор

WinRar, WinZip

Антивірусна програма

Kaspersky, Symantec

Засіб для розробки комп’ютерних презентацій

MS PowerPoint

Засіб для обробки аудіо- та відеоданих і розробки мультимедійних презентацій

MS Producer,
Movie Maker

Система керування базами даних

MS Access

Графічний редактор веб-сайтів

MS Front Page,

Macromedia Dreamweaver

Клавіатурний тренажер

Stamina, Aspekt

Засіб для створення комп’ютерних публікацій

MS Publisher

 

Якщо у переліку вказано кілька програм певного типу, то це означає, що можна використовувати будь-яку з них, на вибір викладача.

Остання зміна: вівторок 29 січня 2013 09:52 AM